Лабораторна робота є одним із видів обов’язкових самостійних робіт учнів. Це урок формування експериментальних умінь та навичок, на якому учні користуються різним обладнанням, проводять досліди, спостереження, знімають показники, описують отриманні результати, складають звіти і роблять висновки.
«Ланцюжок». Ланцюжок використовується під час вивчення різноманітності живих організмів чи подій.
Лекція — форма організації навчання в загальноосвітньому навчальному закладі. її основою є системне усне викладення вчителем навчального матеріалу протягом одного уроку (чи пари уроків), головний зміст якого становить аналіз та узагальнення фактів, а відповідними прийомами — пояснення та міркування. Залежно від теми лекції в ній може домінувати характеристика, опис, розповідь про певні факти, процеси, явища.
Структура традиційної лекції така:
– організація діяльності вчителя та учнів;
– формулювання теми, постановка мети і завдань;
– актуалізація опорних знань учнів;
– викладання змісту дидактичного матеріалу вчителем, забезпечення умов сприйняття та засвоєння його учнями;
– узагальнення та систематизація знань учнів, набутих у процесі читання лекції;
– підведення підсумків лекції.
Лекція-діалог. Така лекція проводиться на основі сократівського методу за допомогою прямого діалогу учителя з учнями. Лекція-діалог, на якій звучить слово учня, дозволяє уникнути пасивного сприйняття навчальної інформації, спонукає учнів до активних дій.
Лекція з науковою структурою. Використовує структури, притаманні науці, яка вивчається, або проблемній галузі.
Наприклад, на думку дослідників фольклору, вивчення побудови народних казок спонукає учнів здійснювати певні розумові та чуттєві дії. Відповідний вплив на учнів можна здійснити за допомогою лекції, побудованої за «казковою структурою»: припис або заборона — його порушення — від’їзд героя — драма — задача із суперечністю — неправильне рішення — підказка або допомога —розв’язання задачі — повернення з перемогою.
Лекція теоретичного конструювання. Дає можливість навчити школярів систематизувати та узагальнювати свої освітні результати на теоретичній основі, якою є концепція, принципи, правила, закони, теорії, картина світу. На лекції учні знайомляться із структурою та ієрархією встановленого теоретичного елементу, з методами його конструювання.
Такі лекції виступають як засіб для організації освітньої діяльності учнів на теоретичному рівні.
Лекція шкільна — це така форма навчання, за якою вчитель, викладаючи навчальний матеріал, допомагає учням:
– сформулювати проблеми;
– опанувати логіку пізнання;
– зробити власні відкриття.
Лекція забезпечує умови для створення учнями або вчителем нових освітніх продуктів, що вирішується за допомогою вибору змісту, мети та структури лекції.
Проблемою шкільної лекції є вміння педагога скомпонувати та побудувати лекційний матеріал таким чином, щоб учні під час лекції виступали не пасивними слухачами, а здійснювали «пізнавальний рух». Для цього лекція повинна мати своєрідний каркас, який визначав би структуру її змісту.
Залежно від місця лекції в системі навчання та специфіки задач, що вирішується під час її проведення, в педагогічній практиці використовуються різні види лекцій.