Панельна дискусія. Іноді панельну дискусію називають засіданням експертної групи (не плутати з «методом суддів»). Для цього виду дискусії вчитель обирає А—6 учнів і попередньо призначає ведучого. Під час дискусії визначена проблема обговорюється спочатку всіма учасниками у режимі вільних висловлювань, а потім кожен по черзі має сформулювати свою точку зору (висновок), виступаючи з коротким повідомленням.
Парадоксальна розповідь містить хибні або неправильні твердження. Спираючись на свої знання, учням необхідно виділити парадоксальні моменти та довести, у чому полягає їх хибність. Під час виконання цієї вправи розвиваються вміння швидко й логічно мислити, стило конспектувати, чітко висловлювати свою думку.
Парадоксальна розповідь може бути використана на етапі узагальнення та систематизації вивченого матеріалу.
«Паралель». Ця форма роботи є різновидом «акваріуму», тільки одночасно працюють дві групи і порівнюються висновки їхньої роботи.
Повторення. Основна дидактична мета даного уроку полягає в попередженні забування засвоєного матеріалу, поглибленні його зв’язків з раніше вивченим, уточненні набутих уявлень.
Особливість і складність проведення таких уроків у тому, щоб точно визначити межі навчального матеріалу, вміння виділити його основні ідеї, поняття, правила, підібрати відповідні завдання. Повторення має бути організоване в цікавій формі і відрізнятися від звичайного уроку. Такі уроки проводяться частіше в кінці року. Однак вони важливі для закріплення знань, умінь та навичок з великих тем з метою встановлення логічного зв’язку між розділами.
«Подорож». Цей урок — пізнавальна гра, в ході якої здійснюються з допомогою книг, карт експедиції в різні епохи, країни. Можуть проводитись як оглядово так і поглиблено.
«Показуха» (скульптура).
Учитель називає поняття, дію, процес або явище. Об’єднавши учнів класу у декілька груп, він пропонує представникам кожної групи через хвилину представити його у вигляді скульптури (тобто без слів). Після демонстрації учитель організовує обговорення за такими питаннями:
– Що вказує на те, що саме назване поняття представлене групою?
– Якими засобами вони його передали?
– Які ознаки поняття їм вдалося показати?
«Попкорн». Це різновид бесіди. Суть цього виду полягає в тому, що учням ставлять проблемне запитання, дають час на обдумування, а вже потім опитують. Учні, які зазвичай спочатку малоактивні, «дозрівають» як попкорн — «вибухають» відповідями, як повітряна кукурудза.
Практикум. Урок-практикум — такий тип навчального процесу, який сполучає різні форми організації пізнавальної діяльності, має риси «комбінованого» уроку, органічно «поєднуваного» з системою нетрадиційної освіти. Практикум розвиває:
– вміння, пов’язані з розвитком зацікавлення (аналізувати свої зацікавлення, визначити нові на ґрунті колишніх, зіставляти свої можливості та зацікавлення);
– знаходити практичні види діяльності (вміння визначати для себе пізнавальні види діяльності);
– вміння обирати практичний вид діяльності для себе (пошук відповідей для обґрунтування практичних завдань);
– вміння досліджувати умови практичної діяльності);
– вміння готуватися до практичної діяльності (визначення мети, завдань діяльності);
– вміння здійснити діяльність на практиці (планувати свою практичну діяльність; бачити її позитивні і негативні сторони);
– вміння встановлювати цінність практичної роботи, культурну та професійну цінність практикуму.
Схема уроку-практикуму:
– повідомлення теми, мети і завдань уроку;
– актуалізація ЗУН;
– ознайомлення з інструкцією;
– підбір обладнання;
– робота учнів;
– звіт про роботу.
Практичне заняття ставить метою на основі засвоєних системних знань залучати учнів до різних видів самостійної діяльності — практичної, інтелектуальної, предметної.
Практична діяльність учнів забезпечує використання ними знань, умінь та навичок у різних ситуаціях. Інтелектуальна діяльність учнів у процесі виконання практичної роботи — це бачення та виправлення своїх помилок, перенесення знань з одного предмета на інший, діагностування і моделювання навчально-пізнавальної діяльності.
Практична робота. Мета такого уроку — обробка та закріплення теоретичних умінь та навичок на практиці. На цих уроках проводяться великі за обсягом і складні за змістом роботи. Уроки практичних робіт містять такі структурні елементи:
– постановка навчально-виховних задач;
– ознайомлення учнів з навчальними засобами, необхідними для виконання практичної роботи; інструкціями щодо оволодіння прийомами навчальної діяльності і оформлення отриманих результатів;
– власне проведення роботи;
– підведення підсумків і домашнє завдання.
Результат цього типу уроків залежить від ступеня оволодіння учнями прийомами навчальної роботи: порівнювати, зіставляти, робити висновки, розраховувати, аналізувати, встановлювати залежність.
«Прес». Метод «Прес» використовується у випадках, коли виникають суперечливі думки з певної проблеми й учневі потрібно зайняти чітко визначену позицію з обговорюваної проблеми та аргументувати її. Метод дає можливість навчитися формулювати та висловлювати свою думку з дискусійного, проблемного питання аргументовано, чітко, стисло.
Прес-конференція. Такі уроки імітують прес-конференції, коли групи суспільних діячів чи вчених ведуть бесіди з представниками преси, спрямовані на вирішення важливих питань і проблем з метою їх популяризації та пропаганди. Уроки цього типу сприяють розвитку у школярів навичок роботи з додатковою літературою, прищеплюють допитливість, виробляють уміння працювати в колективі, надавати взаємодопомогу.
Структура та етапи:
1. Позиція: …я вважаю, що…(висловлюється власна думка, пояснюється в чому полягає точка зору).
2. Обґрунтування:… тому що…(наводиться причина появи цієї чи іншої думки, тобто на чому ґрунтуються докази на підтримку вашої позиції).
3. Приклад:… наприклад… (наводяться факти, які демонструють докази, підсилюють вашу позицію).
4. Висновки: …отже (тому), я вважаю… (узагальнення думки, висновок про те, що необхідно робити — заклик прийняти вашу позицію).
Пристендовий урок — це педагогічна інновація, в процесі якої вчитель розкриває власну технологію проведення певного реального уроку, детально аналізує кожен етап його макро- і мікроструктури, аргументує доцільність застосованих методів навчання. Цей урок «без учнів» дає змогу акцентувати увагу на важливих моментах підготовки заняття.
Проект. Виконання проектів — це самостійне вивчення учнями окремої проблеми протягом певного проміжку часу, яке завершується творчим звітом.
Сприяє розвитку пізнавальних інтересів та згуртованості колективу. Виконання проектів особливо корисне для викладання природничого циклу, оскільки:
– дає учням практичні навички в організації власної діяльності, плануванні часу і роботі за визначеним графіком;
– дає змогу під наглядом учителя контролювати своє навчання;
– створює можливості для співпраці учнів один з одним;
– допомагає набути практичних навичок публічної презентації та захисту своїх надбань та досягнень.
Оголошення загальної теми та вибір підтем із цієї проблеми здійснюються заздалегідь. Теми доцільно підбирати у вигляді конкретних, чітких запитань, які б зацікавили учнів. Необхідно враховувати, що чим менший вік учасників проекту, тим доступнішою має бути тема дослідження.