Семінар. Семінарське заняття є формою організації навчання, що поглиблює та систематизує знання. Вимога до нього — активна участь кожного учня. На семінарах передбачається більш високий ступінь конкретизації навчального матеріалу, ніж лекція. Вони вимагають від учнів серйозної самостійної роботи з додатковою літературою, читання нового джерела, порівняння матеріалів, підбору цікавих фактів.
Семінар у групах за вибором. Під час такого заняття одночасно виступають декілька учнів — представників груп, що працювали на попередньому семінарі. Вони коротко доповідають класу, чим будуть займатися учні, які вибрали для занять їхню групу. Школярі створюють нові робочі групи.
Семінар генерації ідей. Учні розподіляються за парами: генератори та організатори. Генератор висловлює своє бачення проблеми, описує все, що йому відомо або невідомо з даної теми. Організатор ставить йому уточнюючі питання, заохочує висловлювання, записує основні відповіді та отримані під час обговорення результати. Алгоритм фіксації результатів задається вчителем:
– основні поняття за темою;
– символ або схема, що відображає проблему;
– питання, що виникають при роботі в парах тощо.
Через деякий час пари переходять від етапу генерації до обговорення матеріалу, який було напрацьовано, а потім виступають перед усіма учнями.
Семінар з груповою роботою. Його специфіка полягає в тому, що учні, які займаються однаковими питаннями під час індивідуальної роботи, об’єднуються в групи. Кожна створена група після обговорення вибирає форму заняття за своєю темою для інших учнів класу. Учні готують виступ, досліди, задачі, вікторини для тих дітей, які прийдуть до них на наступне заняття.
Семінар з індивідуальною роботою. Під час проведення семінару учні ставлять перед собою навчальне завдання за темою, складають план заняття, вибирають вид навчальної діяльності і форму звіту. Вчитель надає учням банк даних, що полегшує їм вибір перелічених елементів діяльності. Варіанти можливих завдань, види діяльності та форми звіту записуються до початку семінару на дошці у вигляді таблиці.
Семінар пошуковий передбачає проведення учнями досліджень у групах, а потім колективний пошук за найбільш цікавими і важливими проблемами.
Врахувати індивідуальні якості учнів дозволяють цикли різних за типами семінарів. Розглянемо З типи семінарів, об’єднаних у загальний цикл: з індивідуальною роботою, груповою, групами змінного складу.
Семінар-практикум — форма організації колективної роботи учнів у межах уроку, характеризується колективним обговоренням раніше запланованих питань.
Семінар-рефлексія. Під час проведення такого семінару обговорюються основні результати проведених занять, аналізуються способи освітньої діяльності та особливості отриманої продукції. Учні в групах коротко висловлюють свої думки з приводу зазначених питань. Координатор семінару та лідери груп фіксують узагальнені та систематизовані результати рефлексії. Потім відбувається колективне обговорення ключових проблем, виявлених під час індивідуальних виступів.
Семінар самоорганізуючий надає учням можливість самостійно визначати цілі заняття, розподілити роботу між колегами з групи, виконати й оцінити ії результати, звітувати перед класом, накреслити перспективу на майбутнє заняття. Кожен учень обирає одну тему, розробкою якої він займається на семінарі індивідуально або в групі.
Семінар шкільний — форма заняття, яка забезпечує створення учнями власних освітніх продуктів під час колективно-групової комунікації.
Семінари відрізняються від інших видів навчальних занять підвищеною активністю і самостійністю школярів, проявом їхніх організаційно-діяпьнісних особистісних якостей.
За дидактичними цілями семінари поділяються на:
– заняття із введення в тему, планування її вивчення;
– заняття щодо дослідження фундаментальних освітніх об’єктів;
– заняття з подання та захисту освітніх результатів;
– заняття з поглиблення, узагальнення та систематизації знань;
– контрольні та залікові семінари;
– аналітичні семінари.
«Серцевий напад». Учні поділяються на групи по 6—8 осіб. Група отримує запитання (завдання) без встановлення часу на обдумування. Чим швидше група впорається із завданням (дасть відповідь на запитання), тим вищий бал отримують учасники.
Симпозіум. Різновид конференції, на якому вчитель формулює загальну проблему, а учні виступають зі своїми міркуваннями з даної проблеми, попередньо підготувавши свої виступи в письмовому вигляді. Проводиться протягом 1—2 годин. Наприкінці вчитель підбиває підсумки узагальнення, оцінює роботу доповідачів і найбільш активних, творчих учасників конференції.
«Снігова куля» (два-чотири-вісім). Використовується коли необхідно, щоб учасники обговорили якесь питання в парах, потім у квартетах, і в октетах тощо. Важливим, для навчання є як викладання, так і вислуховування поглядів, аргументів, характеристики речей, ознайомлення з різними підходами. Переваги методу в тому, що він навчає вести переговори і робити вибір. Проте слід пам’ятати його використання (багаторазове повторення) буде ефективним тоді, коли проблема цього варта.
Організація роботи:
– визначити проблемне питання для обговорення;
– об’єднати учнів у пари іти час для обговорення завдання і прийняття узгодженого рішення;
– попередити, що пари обов’язково мають досягти згоди(консенсусу) щодо відповіді або рішення;
– об’єднати пари в четвірки й обговорити попередньо досягненні рішення щодо поставленої проблеми; прийняття спільного рішення є обов’язковим.
– об’єднати четвірки у вісімки і дати час на обговорення питання, узгодження позицій, вироблення спільного рішення.
Співбесіда — це специфічна форма організації навчально-виховного процесу, де взаємодія вчителя з учнями жорстко не детермінується, а домінуючим методом його проведення є бесіда. Урок-співбесіда проводиться перед: заліком, навчальною екскурсією, конференцією, диспутом, контрольною роботою. Його мета — виявити рівень навчальних досягнень учнів. У ході співбесіди констатується зміна рівнів засвоєння знань, загальнонавчальних та спеціальних умінь і навичок учнів; розвитку їх творчих можливостей; аналізуються помилки, виявляються прогалини у знаннях, використовуються оперативні та доцільні шляхи їх усунення; прогнозується система роботи з учнями щодо поліпшення засвоєння програмового матеріалу; констатується стан підготовки учнів до підсумкового уроку.
«Суд». Урок дає можливість отримати уявлення про спрощену процедуру прийняття судового рішення та провести рольову гру — судовий процес з участю 3-х осіб: судді, який буде слухати обидві сторони і приймати рішення, позивача і відповідача (можлива участь адвокатів, прокурора, свідків тощо).
Після того як клас визначиться з ролями, вчитель надає кожній групі завдання:
– суддям — підготовка запитань,
– позивачам — підготовка вступної промови та викладу аргументів,
– відповідачам — підготовка промови-відповідей та захисту.
Урок проходить із дотриманням порядку ведення судового засідання:
1. вступні заяви учасників судового процесу;
2. позивач викладає аргументацію, суддя ставить йому запитання;
3. відповідач викладає суть захисту, суддя ставить йому запитання;
4. суддя виносить рішення.